горіти

1) (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь), палати, палахкоті[а]ти, палахтіти, паленіти, полум'яніти, полуменіти, п(о)ломеніти, жахтіти, пломені[и]тися; тліти, жевріти(ся), жаріти, ятритися (повільно, без полум'я); дими[і]ти (виділяючи дим); згоря[а]ти, вигоря[а]ти, зо[і]тлівати (до кінця); палитися (також із метою опалювання, освітлювання)
2) (бути в жару — перев. від хвороби), палати, паленіти, пашіти; жахтіти, палахтіти (про тіло, обличчя тощо)
3) (виділятися яскравим, перев. червоним, кольором), палати, палахкоті[а]ти, паленіти, полум'яніти, пломеніти, жахтіти, яритися, яріти(ся), жаріти, жевріти(ся), вогніти, вигравати, бриніти, леліти, пломені[и]тися

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • горіти — рю/, ри/ш, недок. 1) Піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем, гинути у вогні. 2) Давати або випромінювати світло; світитися. 3) перен. Бути в жару, відчувати жар (перев. від хвороби). 4) перен. Червоніти від припливу крові; ставати гарячим. 5)… …   Український тлумачний словник

  • горіти — [гоур’і/тие] р у/, гори/ш, гориемо/, гориете/; нак. гори/, р і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • горіти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • бевчати — горіти сильним полум ям …   Лемківський Словничок

  • тліти — і/ю, і/єш, недок. 1) тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. || Розкладатися, гнити. 2) Повільно, без полум я горіти. || Догоряти. || Ледве горіти, зберігаючи жар; жевріти. || Ледве горіти, даючи слабке,… …   Український тлумачний словник

  • горючий — а, е. Здатний горіти. •• Горю/чі речови/ни речовини та матеріали, які здатні самозайматися під час впливу джерела запалювання та самостійно горіти після його віддалення. Горю/чі сльо/зи гіркі сльози …   Український тлумачний словник

  • догоряти — я/ю, я/єш і рідко догора/ти, а/ю, а/єш, недок., догорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2) перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3) перен. Поступово втрачати сили,… …   Український тлумачний словник

  • палахкотіти — кочу/, коти/ш і палахкота/ти, кочу/, ко/чеш, недок. 1) Горіти, знищуючись у вогні. || Горіти, даючи яскраве, нерівне світло. || безос. 2) чим і без додатка. Давати або випромінювати яскраве, звичайно нерівне світло. || перен. Вирізнятися яскравим …   Український тлумачний словник

  • палитися — па/литься, недок. 1) Знищуватися вогнем; згоряти. 2) Горіти (з метою опалення, освітлення). || безос. 3) Виявляти збудження, захоплення, нетерпіння і т. ін.; гарячитися. 4) Горіти (про тютюн у люльці). 5) діал. Випалюватися (про цеглу, глиняний… …   Український тлумачний словник

  • прогоряти — я/ю, я/єш і рідко прогора/ти, а/ю, а/єш, недок., прогорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Повністю обвуглюватися або згоряти. || Закінчувати горіти. 2) Продірявлюватися внаслідок дії вогню; пропалюватися. || Утворюватися внаслідок дії вогню (про діру). 3)… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.